Рассмотрен процесс распространения тепла в армированных пластиках при умеренных температурах и протекании термической деструкции связующего. Осуществлена разработка методов определения кинетических параметров процесса термической деструкции и теплофизических характеристик материалов при прохождении в них химических реакций. Результатом является построение математической модели, которая дает возможность проводить испытания полимерно-композиционных материалов с помощью ЭВМ и осуществлять оптимальный подбор компонентов, соответствующий заданным условиям.

Проаналізовано фактори, що зумовлюють прояв здатності детермінантних генотипів гречки формувати максимальну продуктивність. Доведено, що реалізація потенціалу врожайності є результатом взаємодії генотип - середовище.

Наведено результати порівняльного вивчення ефективності різних способів добору у первинних ланках насінництва гречки. Показано, що науково обгрунтованим та економічно вигідним є масовий добір у насінництві різних сортів гречки.

Рассмотрен процесс распространения тепла в армированных пластиках как при умеренных температурах, так и при протекании термической деструкции связующего. Осуществлена разработка методов определения кинетических параметров процесса термической деструкциии теплофизических характеристик материалов при прохождении в них химических реакций. Результатом является построение математической модели, которая дает возможность проводить испытания полимерно-композиционных материалов с помощью ЭВМ и осуществлять оптимальный подбор компонентов, которые удовлетворяют заданные условия.

Рассмотрены вопросы применения полимерно-композиционных материалов в конструкциях летательных аппаратов и методы защиты этих конструкций от воздействия молнии. Приведены сведения о стандарте MIL - STD - 1757 для испытания конструкций на молниестойкость и схема испытаний по этому стандарту. Предложено использование системы автоматизированного проектирования при разработке и испытаниях данных конструкций.

Запропоновано методологію розробки програм енергоефективності й енергозбереження різного рівня. Розкрито основні вимоги до цих програм, послідовність їх створення та методику складання окремих розділів. Надано рекомендації щодо моніторингу головних завдань і визначення джерел фінансування регіональних і галузевих програм енергоефективності й енергозбереження. Наведено перелік методичних матеріалів з питань нормування витрат паливно-енергетичних ресурсів.

Предложена методология разработки программ энергоэффективности и энергосбережения разного уровня. Раскрыты основные требования к этим программам, последовательность их создания и методика составления отдельных разделов. Даны рекомендации по мониторингу главных заданий и определению источников финансирования региональных и отраслевых программ энергоэффективности и энергосбережения. Приведен перечень методических материалов по вопросам нормирования расходов топливно-энергетических ресурсов.

Запропоновано методи обчислення перспективного і технічно доступного потенціалу біогазу для електроенергетичних і теплоенергетичних потреб. Виконано розрахунки електро- і теплоенергетичного потенціалу продуктів життєдіяльності тварин на сільгосппідприємствах України за період з 1999 по 2003 рік та очікуваної потужності електро- і теплогенеруючих установок.

Проанализирована экономическая ситуация, возникшая в начале 2007 г. при производстве аммиака из природного газа. Рассмотрена технология получения синтез-газов для производства аммиака из твердого топлива.

Рассмотрена технология утилизации илов сточных вод для решения экологической проблемы больших городов. Показана возможность применения отечественного оборудования.

Наведено результати кількісної оцінки відходів деревини в об'єднанні "Київзеленбуд". Розроблено технологічну схему лінії грануляції біопалива. Обгрунтовано доцільність створення двох технологічних ліній у м. Київ.

Проаналізовано технології виробництва та використання рідкого біопалива; визначено придатність рослин, що ростуть в Україні й є придатними для переробки у рідке паливо. Розроблено методику аналізу термодинамічних циклів двигунів внутрішнього згоряння, що працюють на рідкому біопаливі.

Запропоновано методику, яка базується на використанні показників енергоємності внутрішнього валового продукту та питомих витрат умовного палива на виробництво одиниці продукції.

Разработана автотермическая технология карбонизации птичьего помета в шахтных реакторах плотного слоя. Представлены результаты переработки куриного и перепелиного помета. Коксовый остаток карбонизации помета рекомендуется использовать в качестве удобрения.

Виконано аналіз методів термічної утилізації радіоактивно забрудненої деревини Чорнобильської зони. Встановлено, що найменша емісія радіонуклідів в атмосферу відбувається у разі газифікації та вібраційного спалювання деревини. Рекомендовано використовувати газифікацію для утилізації деревини та виробництва електроенергії на ТЕС.

Наведено результати клінічних досліджень 112 пацієнтів з діагнозом Лайм-бореліозу на різних стадіях перебігу хвороби. Виконано аналіз поліорганних уражень у пацієнтів за цієї хвороби, під час якого встановлено значний відсоток хворих з різними ураженнями нервової системи, опорно-рухової, серцево-судинної системи та шкіри.

Під спостереженням перебувало 48 хворих з ураженнями нервової системи, викликаними вірусами Епштейна - Барр (EBV) у моноінфекції або в асоціації з іншими вірусами родини герпесу у разі їх реактивації або персистенції. За активації EBV-інфекції найчастіше діагностується арахноїдит - 29,4 % і арахноенцефаліт - 26,5 %, рідше розсіяний енцефаломієліт - 11,8 % та енцефаліт - 11,8 %, енцефалополінейропатія - 5,9 %, менінгоенцефаліт - 5,9 %. У разі персистенції вірусів родини герпесу енцефаліт не діагностовано, арахноїдит був у 28,6 %, арахноенцефаліт - у 28,6 %, розсіяний енцефаломієліт - у 14,3 %. Показано різницю виявлення неврологічних симптомів і синдромів у групі хворих з активацією та реактивацією у порівнянні з персистенцією.

Наведено результати проведених експериментальних досліджень сумісного бродіння гнойових відходів та рідких відходів термічної газифікації біомаси. Визначено ступінь деструкції органічної речовини, вихід та склад біогазу з сумішей гнойових відходів та конденсату газогенераторної установки залежно від концентрації конденсату у волозі субстрату. Оцінено питомий вихід біогазу з органіки, розчиненої у конденсаті.

Індекс рубрикатора НБУВ: З352.8 + Н761.204.5

Рубрики:

Тверде паливо з відходів

Оброблення, утилізація та використання осаду стічних вод

Шифр НБУВ: Ж28350 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати експериментальних досліджень переробки осадів стічних вод шляхом анаеробного бродіння та газифікації. Визначено ступінь деструкції органічної речовини, вихід біогазу та вміст метану в біогазі. Розроблено енергоефективну технологію утилізації осадів з мулових майданчиків, за якою проведено переробку свіжих осадів. Визначено теплоту згоряння генераторного газу та вихід коксозольного залишку.

Досліджено вплив організації реагування генераторного газу з повітрям із захистом від атмосферних впливів на енергетичну ефективність роботи газогенераторної плити у режимах, що відповідають її застосуванню для нагріву води для господарських потреб та для варіння їжі. Для стабілізації роботи газогенераторної плити запропоновано змішування генераторного газу повітрям та їх реагування здійснювати у камері згоряння з виходом продуктів згоряння через звужений центральний отвір. Виконано порівняння двох модифікацій плит: без камери згоряння (плита з периферійним горінням) та з камерою згоряння (плита з центральним горінням). Експериментально показано, що встановлення у плиті камери згоряння з організацією центрального горіння та захистом факелу від атмосферних впливів у режимі нагріву води надає змогу збільшити коефіцієнт корисної дії до 29,6 % у порівнянні з 25,1 % для плити з периферійним горінням. Середня корисна теплова потужність плит за периферійного та центрального горіння була однаковою - 1,2 кВт. Застосування газогенераторної плити для нагріву води з її тривалим кип'ятінням (режим приготування їжі) призводить до зниження коефіцієнта корисної дії, для плити з центральним горінням коефіцієнт корисної дії зменшувався з 29,6 до 21,9 %.